top of page

Лі

Привіт. Не знаю як тебе звати, звідки ти і скільки тобі років. Не ображайся, що на "ти" я маю величезну повагу, просто звертаюсь як до друга. Я з прикордонного міста, у нас буває страшно, але страшніше за вас всіх та ми чекаємо і віримо в найкраще. Дякую за можливість вечорами слухати українські пісні, розмовляти рідною й пити каву під улюбленим стягом. Ти мій герой, скоро вже повернешся додому, в теплі обійми, а якщо ще їх не зустрів, то все ще попереду, зараз всі дівчата дуже люблять хлопців з української армії ❤. Я почала знову писати вірші й пробую десь їх публікувати, тепер точно знаю, що вони будуть тільки українською. Мої тисячу "дякую" не помістяться тут, але їх ще більше якщо згадати всі . Ми вас любимо, ми однієї крові, ми українці - незламна нація. І хай всі мої сльози страху за вас в моменти горя й радість в моменти маленьких перемог - як зірочка ведуть до головної з них. Не сумуй, скоро зустрінемося на головній площі країни і вип'ємо по келиху темного "Львівського".

Останні пости

Дивитися всі

Дякую вам, наші захисники та захисниці! Наша броня, натхнення та віра! Дякую за кожен день життя Вам! Мрію, щоб всі ви повернулися живі додому!

Дякую за спокійний сон! Повертайтесь живими і здоровими ❤

bottom of page