Юлія

Я так пишаюсь своєю країною.

Зараз ці слова чи не вперше не звучать мені фальшиво - єдність, сміливість, гордість.

Водночас, мені дуже болить за всіх, кого ми втратили, і ще втратимо.

Я так пишаюсь своєю армією.

Ми ніколи не зможемо вам віддячити за життя, які ви віддаєте. Це найвища ціна за нашу свободу.

І, дивлячись на вас, мені хочеться бути кращою версією себе - допомагати, створювати, робити те, що в моїх силах, щоб Україна ставала кращим місцем.

Наші котики, повертайтесь додому.