Анна

Кожного ранку, відкриваючи очі я дякую Богові та нашим воїнам,за те що прокинулась,за те що мої діти живі,за те що я маю хліб на столі …Воїне,хоч я тебе не знаю,знай-я люблю тебе ,шаную і низько вклоняюсь…Пишу ці строки і плачу, так болить душа що хочеться кричати,за нашу Неньку Україну,за нашим померлих людей,дітей….хочеться кричати за зґвалтоване життя,скалічені долі (((Але ти воїне, мужній і відданий своїй країні стоїш на захисті…Бережи тебе Бог,дорогенький мій…а саме найголовніше -повертайся живим,тому що нам жінкам ,дівчатам ще потрібно народжувати козаків та козачок))