Євгенія

Привіт

Я б хотіла багато чого сказати, але ти, напевно, майже все вже чув. Що ти герой. Що тебе чекають вдома. Що моляться за тебе.

Це правда, але мені б хотілося додати: вибач. Якщо можеш, вибач таких, як я. Ми, цивільні, не маємо і сотої частини того, що є у тебе: хоробрості, рішучості, витримки і жертовності. Але при цьому ми маємо те, на що ти заслуговуєш більше за всіх: м’яке ліжко, свіжу їжу і який-не-який комфорт. Сподіваюсь, одного дня я зрозумію цей жорсткий Божий гумор.

Я б хотіла пояснити тобі міру моєї вдячності за твої подвиги, але ще не винайшли потрібних слів. Тому просто молитимусь, що це почуття торкнеться твого серця. Дякую.

Ми чекаємо на тебе і на вас усіх. Ми мріємо побачити вас наживо і потиснути вам руку, бо тоді ми могли б сказати, що бачили янголів, які охороняли наш сон. Янголів з цигарками і бородами, вкритих пилом і порохом.

Я молитимусь за тебе, янголе, і за все твоє військо. Повертайся живим.