Яніна

Йой, донька плаче! - сполохалась мати

А інша вже ніколи не побачить сліз

Своєї дівчинки, синочка…рідної дитяти

Застиглий погляд, біль пройшов наскрізь…

Як пестила животик свій, гляділа

Носила бережно, немов би той кришталь

А потім серденько маленьке народила

Й забула назавжди свою печаль

Та ось ті чорні птахи налетіли

День загудів сиренами - війна!

СпалАхнув Світ. Розкрила свої крила

Щоб захистити, де її вина?!

Маленька, рідна, ще така невинна

Пішла у кращий світ її душа

А мати залишилась на руїнах…

Не дай Бог жодній звідати той жах!

31.03.22

Все, що ви робите не даремно! Заради того, щоб якмога менше людей, дітей відчули жахи цієї війни💙💛