Юліана

Дорогі захисники та захисниці!

Ваш подвиг неоціненний і ніколи не буде забутий. Ваш героїзм ще багато років буде об'єктом віршів, пісень та романів. Все своє існування Україна боролася з сусідами-недоумками. Час від часу вони змінювалися, але одні, все-таки, були постійним. Зараз ви – вправні хірурги. Ви видаляєте цю злоякісну пухлину нашої планети, яка все прагне розростися. Ми всі чудово розуміємо, що для того, щоб вилікуватись потрібно видалити пухлину повністю. Я вірю, що ви справитесь. В свою чергу я обіцяю забезпечити вам надійний тил. Я знаю, наскільки наша мова, історія та культура важливі. Тому обіцяю розвивати мову та культуру, творити історію. Пам'ятайте, що зараз ви боретесь не лише за нас та наших нащадків, а й за Драй-Хмару, Куліша, Семенка, Курбаса, Стуса, Підмогильного, Плужника, Зерова, Хвильового та інших. Дякую за те, що гордо несете прапор і що ви гідні нащадки наших великих українців.

Також ви надихнули мене на вірш:

Війни вносять корективи.

І ми усі давно не ми.

Жадає помсти лють бурхлива

З цієї підлої зими.

І тиша голосно лунає,

І вітер жалісно бурчить,

І від нашої шаблі сконає

Той, хто димом і сталлю кричить.

Та за правду ми ґрунт напоїли

Кров'ю дитячих сердець.

А за волю небеса замаїли

Душами тих, хто борець.

Кати мої, полиште зброю.

Вмирайте тяжко й тихо, мов німі.

Знай, кате, місце твоє

З прокльонами страшними у пітьмі.