Щира дяка від Топольницької Наталії
Кохання не покинуло людей...
Кохання білим голубом воркує...
Воно несе у повитку дітей!
Підтримує, турбується, лікує!!!
Воно в війну - у берцях, без фати, запечене і болем, і вітрами...
Не йде із рушниками у свати...
В соснову гілку не вбирає брами...
Кохання не покинуло людей!!!
Рушник до шлюбу вперто вишиває!!!
Воно- у зелені закоханих очей!!!
Воно - все може, все на світі знає!
І скоро прийде переможний час!
Й музики вдарять у весільний бубон!!!
Кохання в серці кожного із нас!!!
З ним не страшні ні труднощі, ні згуби!!!
Т.Н.