Софія

Привіт з Кривого Рогу! Мені шістнадцять і я хочу подякувати та виразити шану всім вам, хто зараз стоїть на лінії фронту, поклавши свої життя на суд долі, аби ми могли спокійно спати, або просто вийти увечері в парк з друзями. Мені важко дивитися на всі ці жахи, які зараз відбуваються у нашій країні, але більш за все мене руйнують моменти коли я дивлюсь нібито звичайне відео з військовими, які посміхаються, жартують, чи сидять в окопах з цуценям на руках, і начебто все добре..А потім через кілька днів, листаючи новини, бачу звістку про їх загибель. Боляче. Настільки боляче, що неможливо висловити.

Ваша хоробрість захоплює та дає натхнення для нових звершень. Дякую. Дякую всім захисніцям і захисникам. Люблю вас всіх і нашу Україну. Хай Бог вас береже, ваше життя та здоров'я. Повертайтеся додому живими!