Соломія

Привіт, я Соломія, мені 17. Моя сім'я, зосталася в Україні, брат в зсу,а мене з сестрою відправили до Польщі. Але серцем я далеко.

Колись, я думала, що з легкістю зможу поїхати жити за кордон. Виявилось, що це не так. Я часто згадую теплі дні в Києві. Як я любила Хрещатик, Поділ, Ботанічний сад. Дуже хотіла піти цим літом туди.

За день до війни, я їхала на палац спорту в автобусі. Вже тоді було багато чуток про повномаштабну війну. І я думала " А якщо, я так буду їхати на автобусі, і почнеться війна, як додому доїду?" Ну от, а війна почалася в 5 годин хах.. навіть на навчання не прийшлося йти.

Мені дуже прикро, що я мало чим можу допомогти. Тільки кидати фінансову підтримку і молитися. Ну і як же ш, без хейту на дурних росіян. Вони люблять виставляти свою безглузду думку, мислячи, що праві. Але ж ми знаємо, як все насправді.

Я дуже хочу, щоб ви всі повернулись додому. Не слухайте нікого, хто хоче вас зламати. Ви сильні, і з вами Бог це 100%

В файлі прикріплений мій малюнок (шпалера для телефон). На тему "Україна" насправді їх немало, але більше одного файлу не підтримує. В моєму інстаграмі s_katcidan є більше. Звісно, наврядчи у вас є на таке час. Але, якщо захочете можете брати в совє використання.

З найбільшою любовю Соломія К.