top of page
  • Admin

Світлана

Дорогі воїни! Любі наші, рідненькі... На очах зараз у мене сльози. Але це - сльози радості, гордості, за те, що наша ненька-Україна має таких відвіжних, безстрашних, самовідданих героїв. Тепер ще краще розумію, чому ми є. Адже нас постійно намагалася "вона" знищити, "підімняти" під себе, показати меншу вартість. Але ми, українці, життя віддавали, але гордо несли ім'я Українця на хвилях історії. Хто така "вона", ви добре знаєте. Так, наша сусідка. І як це буває в житті між сусідами, дереться вона, якійсь байки складає, бреше без перестанку. І не важливо, чують її, чи прислухаються, а чи й зовсім крутять нормальні люди біля скроні. Ось таке порівняння.

Не знаю, чи розвеселила вас трішечки, описуючи образ нашого ворога, але було б добре, щоб ви не падали духом. Адже ми за вас думаємо, ми вас дууууже цінуємо. З кожним усвідомленням, які у нас круті українські воїни, ми надихаємося, хочеться бути кращими. І ще, з'явилася у мене мета: навчитися прицільно стріляти. Як показує життя, таке вміння знадобиться в житті. У військовий час - боронитися від путінських "визволітєлєй", а в мирний час, щоб мати прицільне око на гарних хлопців (це вже жарт).


Останні пости

Дивитися всі

Слава Україні! Я бажаю щоб у вас був спокій і найблищого повернення до-дому З перемогою

bottom of page