Ольга
Я вдячна тим чоловікам, хто під дверима
Вже десять діб охороняють сон
Хто в холод, в дощ, з червоними очима
Не спить, а боронИть Землі болючий стон.
Не можу написати їх я поіменно
Не позивних, ні знаків на груди
Але готова стати на коліна
Вклонитись до самісенькій землі.
Вклонитись ним і їх батькам вклонитись
Молитись за родини, діточок і них самих
Я вдячна за можливість подивитись
На Янголів- людей, хоробрих і живих...