Оксана Лебедєва

Мій Герою!


Ти напевно зараз десь у лісі... де ми могли б гуляти у мирний час та слухати спів пташок...

Проте Ти захищаєш мене, мій сон та спокій. Дякую Тобі за це. Жодного дня і жодної ночі в мене не було відчуття самотності, бо я знаю - Ти поряд.


А я тепер удома, проте ніколи не знімаю одежі, на той випадок, якщо прийдеться бігти до бомбосховища. Та майже ніколи не сплю, лише заплющую очі і намагаюсь уявити Тебе... адже ми навіть не встигли познайомитися...


Напевне я постійно працювала в мирний час, а Ти постійно мотався по місту, вирішуючи свої такі неважливі, як видалося тепер, питання... Ми не дозволяли собі зайві відпустки, зайві прогулянки парком, зайві почуття... Проте тепер все буде інакше :)


Знаєш, я впевнена, що Ти переможеш, повернешся до Києва і колись (зовсім скоро), йдучи по парку Ми обов'язково зустрінемося, Ти візьмеш мене за руку і більше ніколи не залишиш.


Тільки повернись живим... мій Герою...


Останні пости

Дивитися всі

Привіт, мій Воїне! Як Ти? Чи добре спиш, чи смачно їси? Знаю, що Тобі важко, але Ти не здаєшся. Якби я могла забрати усю Твою біль та біль Твоїх побратимів, то і померла б із нею. Бо не заслуговую жит

Воїне мій, я дякую тобі , що я не бачила війни Ти там в окопі , важко там тобі , я знаю Потерпи , ще трішки я чекаю! Богу за тебе молюся ти знай , скоро закінчиться ця війна. Мине це лихо , покине нас