Михайлик
Дорогий воїне,наш захиснику!
До тебе пише Михайлик.
Ще зовсім нещодавно, я не знав ким хочу стати. Але зараз знаю, що неодмінно стану ваїном - захисником своєї країни. Бо нема в світі більш благороднішої і відважнішої професії , аніж захищати свою Батківшину!
Раніше мені здавалося що війна це гра , коли я з братом Богданом цілимося одного в одного водяними пістолетам.
Проте справжня війна зовсім не гра .Вона несе за собой багато смертей та жахіть.
Я хочу подякувати тобі за те, що ти захищаєш нашу рідну Україну від "орків". Завдяки тобі ,я зможе скоро повернутися в рідну домівку, знову грати у фотбол , а головне довго спати і нічого не боятися.
Я знаю,що для тебе ,кожна ніч -це знову пекло. Як тобі важко не спати тижнями. Бо коли я сплю,укрившись теплим одіялом на м'ягенькій подушці, ти оберігаєш мій сон. Ти мій Ангел Охоронець!!!
Доземний тобі уклін,мій рідний захисник. Твої руки золоті .В цих руках не тільки наша Україна,а й уся Європа і цілий світ. Ти найхолодніший воїн в світі.Ти воїн -добра!Для мене ти еталон чоловіка: хоробрий, мужній, відважний.
Бажаю тобі якнайшвидшого повернення додому.Нехай Господь тебе оберігає,Ангел Охоронець буде завжди попереду,оберігаючи та захищаючи від куль.Матір Божа робить тебе невидемим для ворогів вдень та вночі.
Ти наш Герой!Будь ласка, повернися додому живим!!!
