Мирослава

Привіт найкращий, найсміливіший воїне. Ти як янгол яких захищає нас своїми крилами. Дякую тобі за те, що ти є, дякую за те, що ти такий – це підтверджує, що я народилася та живу у країні найкращих людей.

У нас тут все добре, ми працюємо, поспішаємо кожного дня у справах, будуємо плани, прогулюємося парками, та чуємо сміх дітей які граються на дитячих майданчиках. Це все у нас є завдяки тобі, завдяки твої діям. Але знаєш не дивлячись на те, що ми пробуємо жити як раніше розуміємо, що як раніше уже не буде, бо спочатку нам потрібно дочекатися тебе живим, а потім усе буде краще ніж було.

Кожного дня я працюю, біжу у справах, купую каву та смаколики, відпочиваю з подругою, а також думаю про тебе. Кожний ранок починається з того, що я подумки дякую тобі за те що у мене є новий день. Кожного дня я думаю як ти там, як пройде твоя ніч, щоб не замерз, не був голодним, щоб не падав духом і знав, що тут усі чекають на вас.

Часто уявляю як ми зустрінемо тебе з перемогою і будемо обіймати міцно-міцно, а потім підемо у кінотеатр і будемо дивитися фільм не про вигаданих героїв від Марвел, а про справжніх героїв – про воїнів незалежної України. А поки можеш написати мені tanchuk.mira@gmail.com. Буду рада підтримати усім чим зможу.