Мар'яна

Привіт, воїне! Завдяки тобі у мене є життя: є сонячні літні ранки, є оселя, є собака, тепло якої відчутно і у ліжку, і в машині, і в сховищі, і палатці. Є робота, яку я ненавиджу за те, що вона так мало дотична до оборони нашої країни, проте завдяки їй я можу постійно донтатити. Є мама, яка працює на заводі, щоб у тебе вистачала боєкомплектів і ракет, яких ніколи не вистачає, але вони дуже дуже стараються, з усіх сил, не сплять і не мають вихідних, як і ти.

Хто б ти не був, я молюсь за тебе кожного вечора і дякую тобі кожного ранку, коли прокидаюсь. Немає слів, щоб передати весь розпач від неможливості зробити для тебе більше. Для мене ти вже робиш занадто багато, але я попрошу тебе про ще одну послугу: повернися, будь-ласка, живим.

Обіймаю, любий!

Тримайтеся! Ви - нас, а ми - вас.

Гарячий привіт із Києва!