ксенія кириндясова

Дорогі мої любі аісти яким флаг замінив домівки.Тримайте біля сердця все життя ніколи не відпускаючи-аіста у якого ваше сердце то є його сердце України.Симфонія для того щоб Янголам в руках звязанних багато разів сопками й лопатами тримати золоті яблука й ключі від усіх садів.Й виноград також звязанний співочими пташками запачканними фарбами хаток коли хатки їм давали нове й нове полювання,й вони потім покинувши хатки втонули вяжучі трави для того щоб рибка дивилась із моря на малесенький невянучий сад,її витягли з моря коли вона побила шибки вікнам катамаранів які ніколи не плавали.Птахи тодісклевали усі простори де от-от й почнетьсясвято.Й сотні хусточок замотували вітри тим хто показував на волні пійманних рибок у сіті із циферблатами,й тоді вода нас не покине вирве всі колючки з очей,все потім по заметенному пісками йти намагалось и літургія на піску постійно стиралась-вона перемішувалась очі піском забивала.Катамарани пускають тоді коли-літургійні двері виходять на земляні віконця якими рози - перетворюються на - хрести-воіни попереду яких -заржавілі сотні ляльок що останне зерно-випробовують-чи там буде місце для літака з моря.



Останні пости

Дивитися всі

Привіт, мій Воїне! Як Ти? Чи добре спиш, чи смачно їси? Знаю, що Тобі важко, але Ти не здаєшся. Якби я могла забрати усю Твою біль та біль Твоїх побратимів, то і померла б із нею. Бо не заслуговую жит

Воїне мій, я дякую тобі , що я не бачила війни Ти там в окопі , важко там тобі , я знаю Потерпи , ще трішки я чекаю! Богу за тебе молюся ти знай , скоро закінчиться ця війна. Мине це лихо , покине нас