Дорогий Воїне Світла!
Маленьким зябликом будився на світанні...
Спросоння очі тер, шукаючи штанці...
І поспішав до перемоги ...на змагання...
Вона- тут, поряд, бутерброд - в руці...
Сидів над книгою, мокрів нечемний чубчик...
То на Говерлу йшов, то плавав по ріці...
Від хвилювань у неї- біля серця рубчик...
Вона- тут, поряд, довідник - в руці ...
Прибіг схвильований, закоханий по вуха!
Промінчик щастя всівся на лиці!
" Моя кохана - класна щебетуха!"
Вона - тут, поряд, вервичка- в руці...
Пішов з воріт лютневою порою...
А повернувся в травні, як цвіли сади...
З кортежем повернувся... вічною ходою...
Вона - тут, поряд...Боже, сохрани!!!
Ти сохрани, Ісусе, материнське серце!
І сльози, Боже, вітром осуши...
Чи син за книгою, чи він взуває берці,
Де б син не був, вона з ним- назавжди!!!
Т.Н.
Несемо тільки те, що можем нести й знести:
Прозору нитку сну і мерехтіння зір,
Мелодію думок й простий натільний хрестик,
Уламки дивних фраз,що вийшли у ефір...
Несемо тільки те, що можемо підняти:
Вразливості кришталь і камінь на душі,
Ромашковий вінок і оберемок м'яти,
Старезний мотлох днів та гострені ножі...
Несемо тільки те, чим можем поділитись:
На травах блиск роси й приховану печаль...
І перші почуття, що будуть завжди снитись...
І виткану з вітрів та із шовків вуаль...
Знесемо жах смертей, перенесено кривду!
Піднімемо добро на гідний п'єдестал!
І контур обведем , і підберемо фарбу!
Замайорить наш стяг серед біди навал!
Т.Н.
Шановний Кременчук, ти все знесеш та витримаєш! Рідна Україна та весь світ- з тобою, тримайся, любий!