Вільха

Більшої любові ніхто не має за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх. Частина перша.

Захиснику, ціла країна тепер твої друзі, за яких ти кладеш душу. І мої близькі і рідні також. Хочу розповісти про них.

Моя родина - це мої хворі мама та брат. Ми не втікали. Мамі важко ходити чи їхати. Коли під вікнами стріляли, коли вибухи лунали як грім, тремтіли шибки, і страшно їхали танки, ми тільки молилися за НАШИХ, за тебе, захиснику, хоча я тебе не знаю, не знаючи за що молитись, тільки "Боже, допоможи!".

Відбили. Не знаю, скільки віддали душу за те, щоб нас не розстріляли чи ще гірше. Чим більше зло, яке насуває, тим більше добро, яке його перемагає.

Моя родина тепер врятована і тепер у відносній безпеці. Моя мама дуже добра і мудра. Вона народилася вже після другої світової війни, але пам'ятає, яка після тої війни була розруха і навіть голод. Вона виховувалась в інтернаті, бо батьки не могли прогодувати. В неї було важке життя, але вона залишилась доброю. Після вторгнення 24 лютого вона залишалася спокійною, підбадьорювала і нас, і всіх, наших друзів, знайомих і сусідів. Казала, "Ось бачите, Київ же не віддали, скоро перемога." Хтось дзвонив їй і плакав у трубку, і вона казала: "Ми нічого зробити не можемо, але давайте помолимось за солдатиків, які нас захищають, і вони відіб'ють оте село, де ваші родичі, і врятують їх". Вона дзвонила друзям, які в окупації, і казала: "Будьте обережні, не наражайтесь на небезпеку, але знайте, Київ не взяли, відбиваємось, і поступово НАШІ відвоюють всю Україну".

Усі були вдячні за підбадьорення. Серед сусідів почалося змагання - більше допомогти іншим. Хто де що знаходив - чи то картоплі привезли, чи то молоко свіже з'явилося - біг ділитися з усіма. Хтось пік хліб, хтось попереджав про небезпеку авіанальотів. Хтось, підбадьорений, знайшов сили волонтерити, сітки плести, варити, робити хоч щось, щоб наблизити перемогу.

Як добре, що ЗСУ з Божою допомогою зберегли життя нам, і моїй мамі, і вона може і далі надихати інших робити добро, так як може. Дякую, що захищаєш нас.

Останні пости

Дивитися всі

Я дуже за вас хвилююсь і хочу щоб вас не турбували росіяни.Люблю обіймаю!❤️

Вітаю, мій самий найкращий захисник! Мене звати Олександра. Живу я в чудовому місці Чернігові. Перш за все хочу подякувати. Дякую тобі, мій захисник та всім захісникам за те , що кожного дня ми вітаєм

Привіт, мій Воїне! Як Ти? Чи добре спиш, чи смачно їси? Знаю, що Тобі важко, але Ти не здаєшся. Якби я могла забрати усю Твою біль та біль Твоїх побратимів, то і померла б із нею. Бо не заслуговую жит