Вікторія Юрченко

Я жива. І за це вам моя дяка... Як виявилось, дуже приємно жити. Просто вдихати і видихати повітря, особливо коли про це хтось піклується. Коли за кожним твоїм солодким сном стоїть постать в піксельному камуфляжі і віддає все на що здатний за країну. І за тебе також. За твій спокій і добробут. Навіть не задумуючись перед цим.

Але я думаю про це кожну мить.

Я думаю скільки вас захисників полягає щоб я оце ось так мала час на роздуми... На спокійний сон. На можливість жити, бути, існувати.

Безмежна вдячність. Літературний ореол священний намалюю вам, щоб не забули. Не спаплюжили, не стерли. Адже невідана загарбникам святість - жертовність. За народ, за людей і за душу .

І хоч сто років мені прожити і усе ж не зможу відплатити за те що ви просто є. Такі відважні, сильні і близькі незнайомці.

Вічної слави і довгих років життя.

Повертайтесь. Чекаємо з любов'ю...