Вероніка

Привіт, сміливий героє) Мені 13 років, все своє життя і перші три місяці окупації я прожила у Херсоні, але вимушена була виїхати. Я сподіваюсь, що в тебе все гаразд, наскільки це можливо в силу твого становища. Сподіваюсь, ти не зазнав утрати свого побратима або рідних. Ти дуже сміливий, ти захищаєш нашу країну, я дуже вдячна тобі, дуже вдячна ЗСУ. Я довго міркувала, що можу написати у цьому листу, щоб підбадьорити тебе, тому, не зважаючи на оточення, продовжуй жити, любити, вірити, мріяти. Я не хочу казати про перемогу, адже мені тяжко навіть уявити, як ви там почуваєтесь і якими силами вам дається хоч квадратний метр звільнення окупованих земель, тому я просто хочу, щоб ти та всі воїни повернулися до своїх домівок та родин, адже всіх вас завжди чекають вдома із теплом. Тримайся, друже, ти сильніший, ніж ти можеш собі уявити.