Валерія

Щодня засинаю і прокидаюся з думкою про тебе, Воїне. Когось я знаю особисто і часто обіймала в мирному житті. Хтось для мене невідомий образ, в якому завжди є сила, краса. Обіймаю міцно тебе.

Зараз я дуже далеко від дому, від України. З моїми рідними усе в порядку. Часто сумую. Але знаю, що завдяки тобі я повернуся в рідні міста. Я дуже вірю, що вони вистоять. І що твоє місто теж вціліє. Не уявляю, як тобі там живеться. Будь ласка, пий чайок частіше і будь у теплі:) Хоча весна прийшла і чарує нас. В голові буває хаос і досі таки якась зима. Час зупинений. Але фізично він таки йде.. Крім того, в моїй голові купа ідей, і деякі з них будуть втілені. Треба лише трошки сміливості, набрання сили. І світлих хороших думок.

Добро є! Передаю його тобі. Твоїй команді. Пишаюся щодня. Ви творите історію. Нову нашу історію. Українці - вільний народ! Ще раз обіймаю і лагідно проводжу рукою по твоєму міцному плечі у пікселі!)