Андріана

Якось так склалось, що ми, люди починаємо бачити все істинним лише тоді коли тріскають ті рожеві ілюзорні окуляри.

Моя картина світу виключає ненависть та агресію, я обираю гордість та дяку твоїй Матері, жінці яка впустила на цей світ такого неймовірного Сина, Захисника, який своїми великими та сильними плечами закриває нас, Жінок від жорстокості та небезпеки.

Я безмежно дякую тобі, Муже за сміливість та благородність за хоробре серце та чистий розум.

Іноді мені так хочеться обійняти тебе прямо на полі бою. Підійти та поцілувати твої руки, зняти той важкий мундир с твоїх мужніх, але трохи втомлених плечей та пригорнутись міцно-міцно, але так ніжно що б ти забув про всі ті пекельні години минулого життя.

Воїне, ти вистоїш!

Ти пройдеш всі випробування долі.

Ти повернешся додому живим і цілим.

Та у серці твоєму завжди горітиме вогонь жаги до життя.

Я Благословляю Тебе приклоняючись до ніг, я прошу за тебе у Творця, я Вірю що скоро прийде світлий та мирний ранок для всіх нас, для тебе, для неба.

І буде місце співам, радості та сміху і втече назавжди біда, кровопролиття та горе.

Обіймаю разом зі Всім Світом!