Анастасія

Привіт. Мабуть писати добрий вечір, ранок чи день не дуже доречно. Бо не знаю коли і де вас застане цей лист, але надіюсь дасть відчувати хоч краплинку тої вдячності та захвату вами, щирого захоплення кожним з вас. Я просто хочу сказати ДЯКУЮ. Великими літерами, найбільшими. Бо для подяки вам, наші захисники і захисниці, хочеться використати саме їх. Так само як хочеться знайти найменшу літерку р коли пишеш десь назву цього кацапського краю. Ви безмежно круті і мужні, незламні і сміливі. Саме Ви надихаєте зараз не лише митців та креативщиків, Ви надихаєте весь світ своєю силою. Я знаю, що кожен з вас з радістю зараз би краще жив мирним життям і вирішував би проблеми згорівших дедлайнів, що купити на вечерю або куди поїхати у відпустку. І те що часом Ви не завжди розумієте те, наскільки героїчні вчинки робите захищаючи кожного з нас. Бо вважаєте це своїм обов'язком і знаєте, що якщо не ви то хто ж захистить рідних та народ нашої вільної держави. Але я б хотіла, щоб Ви зрозуміли як це відчуваємо ми. Кожен з вас, хто пішов захищати Україну, кожен - герой. Кожен хто рятує людей під обстрілами та бомбардуваннями (лікар, рятувальник,ДСНС, волонтер чи просто мирний житель) - герой. Я ніяким чином не применшую цінність людей, які тримають економіку або допомагають інформаційно, бо і сама стараюсь робити це щодня та допомагати чим можу. Але ви там (десь на передовій або неподалік, або в підготовці чи на охороні кордонів) і відчуваєте це не так і бачите речі яких не бачимо ми. Ви так красиво мочите русню, що просто аж душа співає, коли з'являються їх втрати або відео❤️Їбаште їх і надалі так! І знайте кожного з вас чекають вдома, кожнісінького! Ви нам потрібні живі! Адже маленькі козаки та козачки самі себе не зроблять😉 А до кожного з вас після війни будуть списки довші ніж у воєнкоматі черги в перші дні повномасштабного вторгнення) Любимо і чекаємо!🙏